ПАСА́Ж, у, ч.

1. Торговельна споруда — крита галерея з крамницями по обох боках, що звичайно має виходи на паралельні вулиці. Саша Павленко.. разом із своїм корешом [товаришем] Льонькою Жолудем пробили невелику дірку у вітрині ювелірного магазину в Старому пасажі (Мик., II, 1957, 408).

2. заст. Коридор, прохід. Довгі коридори [тюрми], залізні східці, що тяглися нагору, привели нас до світлого пасажу, що мав скляний дах, а по обидва боки обшиті залізом дверцята з вічками (Досв., Вибр., 1959, 112).

3. Частина музичного твору, музична фраза з швидким послідовним чергуванням нот від високих до низьких і навпаки. У практиці багатьох наших педагогів вокалу.. всю увагу зосереджено тільки на техніці, тій чи іншій високій ноті, колоратурних пасажах (Про мист. театру, 1954, 421); — Ось він кінчає вальса [грати]. Які гарні останні звороти й пасажі, правда? (Коб., III, 1956, 397); Її руки.. з блискавичною швидкістю виконували найскладніші пасажі (Ів., Вел. очі, 1956, 79).

4. перен., заст. Раптова подія, несподіваний, дивний поворот справи. [Костомаров:] Чим же, врешті, пасаж отсей скінчився? (Голов., Поезії, 1955, 264).

Яки́й (що за і т. ін.) паса́ж — вигук з приводу чого-небудь раптового, несподіваного, дивного. — Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 84.