ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645).

ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. — Здається, любов’ю називають оте сидіння увечері в парку, оте парування, коли він сигарету смокче, а вона мліє, схилившись йому на грудну клітку? — каже Гриня похмуро (Гончар, Тронка, 1963, 128); Десять літ безпутного життя [Явдохи] витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування (Мирний, І, 1949, 236); Паруються саламандри зрідка на суші, але здебільшого у водоймах, і відбувається це парування так само, як і у тритонів (Визначник земноводних.., 1955, 33).

ПАРУВА́ННЯ³, я, с. Дія за знач. парува́ти³. Парування поля.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 81.

Парування, ня, с.

1) Выдѣленіе пара.

2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316.

3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. Паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 98.