ПАРТЕНОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до партеногенезу. Партеногенетичний розвиток; // Який виникає внаслідок партеногенезу. Яйцеклітина може в окремих випадках без злиття із спермієм почати ділитися і дати початок партеногенетичному гаплоїдному зародку (Бот. ж., XI, 4, 1954, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 77.