Про УКРЛІТ.ORG

парсона

Парсона, ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він (Ю. Хмельн.) возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. АД. II. 121. Своєю парсоною з’являлась до архирея. Св. Л. 128. Велика парсона, щоб тебе слухати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 97.

вгору