ПА́РОСТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до па́росток. З липового зруба молоді паросточки пустились (Вовчок, І, 1955, 100); Перші тендітні світло-зелені гострі паросточки витикаються з землі (Ів., Таємниця, 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 75.