ПА́РОСЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що па́росток. У загратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Л. Укр., II, 1951, 190); * Образно. Наймолодша літературна паросль любить відвідувати письменника, побожно переглядає його унікальну бібліотеку, слухає розповіді (Літ. Укр., 11.XII 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 75.