ПАРКЕ́ТИНА, и, ж. Окрема дощечка, плитка паркету. Він зійшов сходами, пильно розглядаючи коричневе дерево кожного східчика, і пішов до крісла, таку ж увагу приділяючи кожній паркетині (Собко, Срібний корабель, 1961, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 70.