ПАРК, у, ч.

1. Великий сад або гай для прогулянок з алеями, квітниками, а також звичайно з обладнанням для відпочинку і розваг. Двір Княжевича, особливо парк — наче перенесено з південного берега (Коцюб., III, 1956, 146); Тихо й урочисто було в парку, і був він пустинний, але жила в ньому душа природи і душа людини (Смолич, Світанок.., 1953, 466); // Великий сад спеціального призначення, звичайно відкритий для відвідувачів. Парк є місцем масової культурно-політичної роботи й культурного відпочинку населення (Озелен. колг. села, 1955, 46); Працівники зоопарку старанно вивчають умови життя тварин у природі і по змозі відтворюють їх у парку (Наука.., 9, 1956, 32).

2. Місце стоянки, ремонту й обслуговування певних транспортних засобів. Робота Сірка полягала в тому, що він мав їздити в різних справах у трамвайні парки міста (Сенч., На Бат. горі, 1960, 105).

3. чого і без додатка. Певна сукупність транспортних засобів (залізничних, автомобільних і т. ін.). Автомобільний парк країни зросте до розмірів, що забезпечать цілковите задоволення потреб у вантажних і пасажирських перевозках (Програма КПРС, 1961, 63); // Сукупність засобів виробництва у тій чи іншій галузі народного господарства, промисловості і т. ін. Останніми роками на наших підприємствах помітно поновлюється парк металорізального і ковальсько-пресового устаткування (Ком. Укр., 12, 1962, 16); — Ти розкажи нам!.. Правда, що в вас [у СРСР ] не соха-бідарка Шкрябає землю полями-лугами? Встав я — й за мною тракторні парки Заблискотіли сліпучо плугами (Мал., За.. морем, 1950, 47).

4. військ. Пересувний склад, що постачає армію у воєнний час боєприпасами, інструментами, запасними частинами і т. ін. Першим [на весілля] з’явився Федір Королевич — солдат Третього авіаційного парку Південно-Західного фронту (Смолич, Мир.., 1958, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 70.