ПАРИ́ТИ1, рю, риш, недок.
1. перех. Піддавати дії пари, кип’ятку з метою очищення, розм’якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Грим., Кавалер.., 1955, 210); // розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (Укр.. присл.., 1955, 323); Коли Нур’ялі йшов з дому,.. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332); // Обпікати чим-небудь гарячим. Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Март., Тв., 1954, 151); // безос. У Петра в голові помутилося; під саме тім’я мов хто гарячого жару насипав, пекло — парило… (Мирний, І, 1954, 358).
2. перех. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари. Парити капусту.
3. перех. Винищувати парою, кип’ятком. Парити блощиць.
4. перех. Хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні.
5. перех., перен., розм. Сікти, шмагати. — Покиньте, хлопці, бідну бабу.. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую (Кв.-Осн., II, 1956, 187); Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів (Мик., II, 1957, 547).
6. неперех. Обдавати вологим теплом, спекою. День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325); Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42); // безос. Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Мирний, III, 1954, 141); Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Тют., Вир, 1964, 197).
◊ Па́рити парка́ — діяти з надзвичайною поспішністю, гарячністю. Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка — як у воду впала (Вас., II, 1959, 194).
ПА́РИТИ2, рю, риш, недок., перех. Залишати землю під паром (див. пар1). Хто землю парить.., той за хлібом не шарить (Колг. Укр., 1, 1957, 12).
ПА́РИТИ, рю́, ри́ш, недок. Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах. * Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Шевч., II, 1963, 423); Мов орел, парив Каро у високому небі України (Рибак, Що сталося.., 1947, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 69.