ПАРИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто парить кого-небудь або сам париться в лазні.

2. Робітник, що працює в парильні (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 69.