ПАРАШУТУВА́ННЯ, я, с., ав. Дія за знач. парашутува́ти. У планерів із звичайними крилами парашутування особливо рисковане з точки зору можливого зриву в штопор (Рад. Укр., 21.III 1964, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 68.