ПАРАЛІЗУ́ЮЧЕ. Присл. до паралізу́ючий. Несподівана поява Лариси вдруге подіяла на Сергія паралізуюче (Гур., Друзі.., 1959, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 65.