ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який є паралеллю, утворює з чим-небудь паралель (у 1 знач.). Через дві паралельні прямі можна провести тільки одну площину (Геом., II, 1954, 4); Звернула [Катря] за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (Головко, II, 1957, 385); Листовий метал ріжуть на паралельних гільйотинних ножицях (Слюс. справа, 1957, 168).

Ру́хатися на парале́льних ку́рсах; Йти парале́льним ку́рсом — переміщатися по паралелі відносно чого-небудь. Поранені не могли бачити всієї ескадри, бо вона йшла знову паралельним курсом: було видно лише кілька кораблів другої колони (Кучер, Чорноморці, 1956, 66); Дві великі групи вершників рухались на паралельних курсах (Довж., І, 1958, 151); Парале́льні бру́си див. брус.

∆ Парале́льне сполу́чення (вві́мкнення) — введення в дію двох або більше джерел чи приймачів електричної енергії між двома точками електричного кола. Сполучення елементів у батарею може бути послідовним і паралельним (Курс фізики, III, 1956, 99).

2. перен. Який є однаковим з чим-небудь, дублює щось. Мартин Іванович кульгаючи побіг у коридор втихомирити хлоп’ячу половину двох паралельних других класів (Коп., Тв., 1959, 296); Цього року організовано 14 виїзних паралельних вистав безпосередньо у районах і колгоспах області (Мист., 1, 1959, 6); // Майже такий, як інший; схожий, подібний. В українській мові існують ті самі слова в двох або й у трьох паралельних, рівно законних формах (Сам., II, 1958, 366).

3. перен. Який проходить, проводиться, відбувається або існує поряд, одночасно з чим-небудь. Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (Інж. геод., 1959, 15); Паралельні назви — офіціальну і місцеву — географічні об’єкти набувають внаслідок того, що широко відома і вживана стара назва об’єкта замінюється назвою новою (Мовозн., XIV, 1957, 76).

4. муз. Який має однакову ширину й утворений тими самими голосами під час співу (про інтервали). Паралельний міноро-мажор належить до найпростіших і заразом найпоширеніших видів народно-ладової модуляції в мелодіях українських народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 41); В хорі квінти паралельні, мов плуги на цілині (Тич., II, 1957, 197).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 64.