ПАРАДО́ВИЙ, а, е, заст. Парадний. Після виїзду Балабухи в домі Терлецького почалась, після парадової вечері, друга вечеря, своя, домашня (Н.-Лев., III, 1956, 48); З вискоком, трохи не з вибриком, пішли молоді гості на парадовий прихід [вхід] з улиці (Н.-Лев., І, 1956, 618).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 63.