ПАРАДИ́ГМА, и, ж., грам. Системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм. Найдавніше змішування в парадигмі форм ъ— та о-основ загальнослов’янської мови було викликане потребою усунення нічим не вмотивованих формальних відмінностей в іменниках чоловічого роду (Мовозн., XVI, 1961, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 62.