ПАРАВА́НИК, а, ч., діал. Зменш. до парава́н1. — В тій самій кімнатці, відділена лише параваником від його ліжка, сиджу при світлі лампи і пишу (Фр., IV, 1950, 359).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 61.