ПА́ПУШНИК, а, ч. Вид печива із пшеничного дріжджового тіста. Пекарня і справді чудова: тут і паляниці, і книші, і папушники (Вовчок, VI, 1956, 283); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плетеники, мандрики, рогалики (Укр. страви, 1957, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 59.

Папушник, ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба. Полт. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 95.