ПАНІСЛАМІ́ЗМ, у, ч. Реакційна релігійно-політична доктрина, течія, яка проповідує об’єднання в одній державі всіх народів, що сповідують іслам. Щодо держав і націй більш відсталих, з переважанням феодальних або патріархальних і патріархально-селянських відносин, треба особливо мати на увазі:.. необхідність боротьби з панісламізмом і подібними течіями, які намагаються з’єднати визвольний рух проти європейського і американського імперіалізму із зміцненням позиції ханів, поміщиків, мулл і т. п. (Ленін, 41, 1974, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 46.