ПАНЦИРО́ВАНИЙ, а, е. Покритий спеціальним, звичайно металевим, покривом. Не могли ж вони голими своїми клинками дістати з суходолу його флот, його панцировані судна! (Гончар, II, 1959, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 53.