ПАНСІОНА́Т, у, ч.

1. Вид закладу для відпочинку. Як тихо зараз! Вже віддзвонили по санаторіях і пансіонатах на полудневий відпочинок, замовкли по клубах радіоли й роялі, затихли розмови й пісні — курорт спорожнів і задрімав (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 123); Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку щороку приймають величезну кількість людей, повертаючи їм здоров’я і бадьорість (Ком. Укр., З, 1968, 36).

2. Те саме, що пансіо́н 1, 2. Знов почала [Ольга] стискати і цілувати Целіну, аж пані Грозицька острим тоном упімнула їх обі [нагадала їм обом], що тут урядове бюро, а не пансіонат (Фр., II, 1950, 311); Пансіонат сеньйора Грачіолі являв собою триповерховий будиночок досить химерної архітектури (Загреб., Європа 45, 1959, 529).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 49.