ПАНА́С, а, ч.: Гра́ти в па́наса — брати участь у грі, в якій хто-небудь один із зав’язаними очима ловить інших. Собі очиці зав’язала [Дидона] І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (Котл., І, 1952, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 42.

Панас, са, м. Игра въ жмурки. Ив. 52. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить. Котл. Ен. І. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 91.

пана́с див. пі́жмурки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 432.