ПА́МОРОЧНИЙ, а, е. Викликаний станом, близьким до запаморочення. Паморочний зойк душився в камері, — то незагартоване, не звикле ще до боротьби життя просило волі (Кач., II, 1958, 67).

∆ Па́морочний стан, мед. — втрата свідомості від хвороби, переляку і т. ін. Він [переляк] може супроводитись потьмаренням свідомості, а іноді паморочним станом (Рад. психол. наука.., 1958, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 36.