ПА́МКА, и, ж., діал. Пам’ять. Слів.. вона знала дуже небагато, слів за сотню та й годі, та й то убитих їй у памки колотнечею та лайкою (Мирний, І, 1954, 54).

◊ Не вихо́дити з па́мки — не забуватися. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий [травневий] день не виходив у його з памки (Мирний, IV, 1955, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 35.