ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар… (Ів., Друкар.., 1947, 8); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (Наука.., 6, 1962, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 30.