ПАЛУБЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Який має палубу (у 2 знач.). Як бачу той віз, критий, палубчастий, що притягає до нашого двору.. Вилазила перше з воза.. рум’яна черниця (Вовчок, І, 1955, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.

Палубчастий, а, е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.