ПА́ЛУБ, а, ч., діал. Палуба (у 2 знач.). Привабив [Гейбу і Середу] кузов автобуса, з якого міг вийти гарний палуб, себто будка на поле для трактористів (Ю. Янов., Мир, 1956, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.

Палуб, ба, м. = Палуба 1 — 3. Ум. Палубе́ць.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.