ПАЛО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ходити, мандрувати по так званих святих місцях; займатися паломництвом (у 1 знач.).

2. перен., розм. Брати участь у паломництві (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.