ПАЛАНТИ́Н, а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Соболевий палантин.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 20.