ПА́КОЛОК, лка, ч., діал. Зменш. до па́кіл. Міряли мене нащось до одвірка, на одвірку, на височині мого зросту, свердлили дірку і забивали паколок (Вас., Незібр. тв., 1941, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 18.