ПА́ЗОЛОТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що позоло́та. * Образно. Одне не забудеться — пазолоть лісу, Нічної пожежі розвихрений дим (Перв., II, 1958, 412).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 15.