ПА́ЗОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., діал. Бруднити (золою). — Я собі тут коло кухні руки пазолю, щоби вам наварити жерти, а ви хоч би що-небудь робили! (Фр., VII, 1951, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 15.