ПА́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. па́дати 1, 2. Сніг падає густо, грубими латками, потрохи скісно.. В тім паданні є і втома (Коб., III, 1956, 80); Голос старої жінки розлягається дужче. Раптом його покриває хряск від падання будови. Заграва пожару заливає сцену (Л. Укр., II, 1951, 328).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 11.