П’Я́ТНИЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до п’ятниці; який відбувається в п’ятницю. — Як четвер? Я ж учора читав п’ятничну молитву (Еллан, II, 1958, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 424.