П’ЯТИРІ́ЧКА, и, ж.

1. П’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР; період, охоплюваний цим планом. До невпізнання змінилася наша Вітчизна за роки радянських п’ятирічок (Наука.., 9, 1957, 1); Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! — До пустель, каналу й річки наші славні п’ятирічки — мовби до дітей, до своїх дітей (Тич., І, 1957, 167); — Нині інженери Петров і Каргат розробляють низку заходів, які дозволять нам ліквідувати відставання заводу від темпів п’ятирічки (Шовк., Інженери, 1956, 230).

2. розм. Те саме, що п’ятирі́ччя 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 422.