П’ЯТДЕСЯ́Т, ти́ і тьо́х, числ. кільк. Назва числа 50 та його цифрового позначення; // кого, чого. Кількість із 50 одиниць. — Коня вкрадено, чоловіка привезли п’яного, без пам’яті, ще й гроші у нього витягли, п’ятдесят рублів (Коцюб., І, 1955, 303); — П’ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі, як один день (Довж., І, 1958, 105); Казарма була на п’ятдесят чоловік, незатишна, брудна, велика й напівтемна (Тулуб, В степу.., 1964, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 420.

П’ятдесят, тьо́х числ. Пятьдесятъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 505.