П’ЯНЛИ́ВО. Присл. до п’янли́вий. П’янливо пахнуть канупер, м’ята і лісова трава (Кучер, Прощай… 1957, 422).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 418.