ОЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОЩИ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що вищиря́ти. Воловик ощирив ікла, засміявся (Епік, Тв., 1958, 580).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 840.