ОЩИ́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. ощи́рити. О! Перед ощиренням коричнявої [коричневої] гієни народ мій не став на коліна (Тич., II, 1957, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 840.