ОШТУКАТУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оштукату́рити. Нові будинки мають зовсім інший вигляд; вони по-міському оштукатурені і побілені (Матеріали з етногр.., 1956, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 838.