ОШИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Набити, натягти шину. Щоб краще познайомитися з їхньою родиною, Степан заїхав до її батька — ще не старого коваля — ошинувати колесо (Стельмах, II, 1962, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 837.