ОШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Поширити несхвальні відомості про кого-, що-небудь; ославити, зганьбити. Він хоче знеславити мене, принизити, ошельмувати перед батьками… (Шиян, Баланда, 1957, 165); Ревізіоністи разом з іншими ідеологами буржуазії намагаються ошельмувати.. основні положення марксистсько-ленінської естетики (Вітч., 6, 1962, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 837.