ОШЕЛЕ́ШЕНО, розм. Присл. до ошеле́шений. Дрозд ошелешено розвів руками, його зеленкуваті очі забігали (Гур., Життя.., 1954, 59); Переляканий Смоляк.. ошелешено блимав очима (Козл., Ю. Крук, 1957, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 837.