ОША́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до оша́тний. В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (Коч., II, 1956, 509); Радісним було повсюдне прагнення людей зустріти Першотравень ошатністю вулиць, дворищ, доброю успішною працею (Літ. Укр., 1.V 1968, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 837.