ОЧІ́ПОЧОК, чка, ч. Пестл. до очі́пок. Бабуся в білому очіпочку, в поважним і дуже гарним старечим обличчям виглянула з вікна (Л. Укр., III, 1952, 599); * Образно. Сіла перша синичка. Зелененька, з жовтим животиком, в чорнім очіпочку (Дор., Не повтори.., 1968, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.