ОЧУ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. очу́нювати. * Образно. Історія української Радянської влади — це історія очунювання українського селянства від націоналізму (Еллан, II, 1958, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836.