ОЧУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Відчувати. — Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені її на собі очувати… (Вас., І, 1959, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 835.