ОЧМАРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що очмані́ти. [Пилип:] Огрій його зразу таким словом, щоб він очмарів! (Кроп., II, 1958, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 835.