ОЧМАНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. очмані́лий 2. Він.. додатково тренуватиметься по штиковому бою, до очманілості колючи раз за разом напхані соломою опудала (Гончар, Людина.., 1960, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 834.