ОЧКУРНЯ́, і́, ж. Верхній край штанів або шароварів, зашитий широким рубцем для втягування очкура. Очумався й батько на сирій землі. Глянув, а в нього від штанів тільки очкурня лишилася (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 834.

Очкурня, ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Чуб. VII. 416. Драг. 68. Штани… з очкурнею. Грин. II. 289.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.