Про УКРЛІТ.ORG

очищення

ОЧИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. очи́стити і очи́ститися. Скільки існує ремонт суден, стільки ж очищення й фарбування ланцюгів робились вручну (Роб. газ., 9.І 1962, 1); Для очищення і сортування насіння використовують усі наявні зерноочисні машини (Зерн. боб. культ., 1956, 42); Ідеальне очищення стічної води дає змогу якнайповніше її використати (Хлібороб Укр., 4, 1966, 27); Чекаючи гостей, король зігнав тисячі селян для очищення замка (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 555); Велику роботу по оздоровленню, очищенню і збагаченню нашої мови провадять, звичайно, наші лексикографи (Рильський, III, 1956, 66); Очищення народної свідомості від рабських звичок, традицій поети революційної демократії вважають своїм громадським обов’язком (Рад. літ-во, 10, 1949, 57); Очищення пролетарської партії від опортуністів, від меншовиків-ліквідаторів мало вирішальне значення для дальшого розвитку партії (Біогр. Леніна, 1955, 118); Після похорону виконувався обряд очищення, під час якого мастили та обмивали голову (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.

очи́щення

1) християнський обряд уцерковлення дитини на со­роковий день від її народження, коли приказують: «Очищаєш ти, водоявленная, новонародженого од позору», а також омовіння ма­тері від скверни народженням, тобто церковне очищення її від первородного гріха;

2) взагалі ста­ровинний магічний акт звільнення від скверни, коли людина через щось ніби зробилася «нечистою» (після пологів, першої шлюбної ночі, пролиття крові взагалі); очи­щати господарство після зимового бруду; це припадало на Благові­щення, а найбільше на Великдень («На Великдень сорочка хоч лихенька, аби чистенька»); другий період весняного очищення при­падав на Весняного Юрія (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 427.

вгору